Агросадиба салон-студія «Лялина Світлиця» щиросердно запрошує у всесвітньовідоме своєю розкішною природою, неповторними ландшафтами, історією, значною кількістю археологічних, архітектурних пам’яток, культурних центрів та збереженістю традиційної спадщини селище Опішню, екологічно чистої Полтавщини, відтворити традицію святкування свята «Сорока Святих» та спільно «Солов`їний Великдень» справити! Адже на «Сорок Святих» не тільки соловейко із жайворонком, але й Сорока-іменинниця, як здавна вважалось на Наддніпрянщині.
Початок заходу 25 березня 2012 року о 14-00
(Агросадиба салон-студія «Лялина Світлиця», вул.. Партизанська, 19, Опішня, Полтавщина)
В програмі святкувань:
Майстер-клас із виготовлення традиційних полтавських «жайворонків» із здобного та прісного тіста.
Майстер-клас із виготовлення традиційних полтавських «жайворонків» із солоного тіста.
Майстер-клас із витоплення традиційних опішнянських дзвінкоголосих глиняних свистунців.
Пригощання запашним чаєм із трав, дбайливо зібраних на семи опішнянських пагорбах та бубликами.
Для тих, хто не зможе прийти на «Солов’їний Великдень» 25 березня, сповіщаємо, що майстер-класи із випікання «жайворонків» та виготовлення глиняних для бажаючих будуть проводитись в період з 22 березня по 1 квітня за попереднім замовленням.
Телефон для довідок та попереднього запису на майстер-класи: 066 18 45 061, електронна адреса: shcherbanjov@ukr.net
Згідно уявлень наших предків на свято «Сорок Святих», що припадає на 22 березня, з вирію прилітає 40 різних видів пташок. У цей день діти та молодь веснянками зустрічали «Солов`їний Великдень». У цих веснянках, що дійшли до нас здавна, звучали звернення до лелек, ластівок, зозуль, жайворонків, гусей, качок…. Птахів закликали, запитуючи про долю майбутнього врожаю, прохаючи принести лагідне та тепле літечко. Веснянки, що виконувались на розталих від снігу галявинах, мали на меті привітати пташок, що повертаються з вирію – теплих країв, бо з поверненням пернатих поверталось не тільки тепло, але й достаток на рідну землю.
Згідно уявлень наших предків на свято «Сорок Святих», що припадає на 22 березня, з вирію прилітає 40 різних видів пташок. У цей день діти та молодь веснянками зустрічали «Солов`їний Великдень». У цих веснянках, що дійшли до нас здавна, звучали звернення до лелек, ластівок, зозуль, жайворонків, гусей, качок…. Птахів закликали, запитуючи про долю майбутнього врожаю, прохаючи принести лагідне та тепле літечко. Веснянки, що виконувались на розталих від снігу галявинах, мали на меті привітати пташок, що повертаються з вирію – теплих країв, бо з поверненням пернатих поверталось не тільки тепло, але й достаток на рідну землю.
Зранку цього дня, господині готували тісто на ритуальне печиво. У нас на Полтавщині (зокрема в Диканьці, Великих Будищах, Писаревщині, Опішні) це печиво було різноманітної форми у вигляді пташечок із дзьобиками, крильцями, гребінчиками та хвостиками і називали їх «жайворонками». Відомі поширені колись в Україні і такі назви: «буслики», «сороки», «птички», «пташки». Подекуди пташечок садили на бублики, ніби в гніздечко, або ж прикріплювали ще сире тісто до вишневих гілочок та випікали у печі.
Дітвора, тримаючи в руках таку зграйку «жайворонків» чи «бусликів», нанизаних на вишневий прутик чи прикріплених до бублика, весело гасали довкола хат, махаючи вишневими гілячками з печивом, та закликали весну. Діти вірили, що після таких закликів до птахів весна не забариться. Крім своїх дітей, обдаровували вишневими гілками з «жайворонками» ще й сусідських дітлахів. Адже вважалось, що обрядове печиво у вигляді «пташечок», котре з`їдають діти, допоможе пернатим друзям вижити ще в студені березневі дні. Малюки навмисне залишали для пташок на проталинах крихти або ж вішали прутики із печеними із тіста «жайворонками» на гілки дерев у садку обіч хати. Задобрюючи птахів, діти знали, що допомагають батькам у господарських справах. Тож на їхньому подвір`ї обов’язково добре плодитимуться гуси, кури, качки, адже Божа Благодать від умилостивлення птахів, що повертаються з далеких країв, обов`язково мала перейти й на домашню птицю.
«…Чом же ж ти, соловейку,
Рано з вирію прилетів,
Іще на горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять.
Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!»
Комментариев нет:
Отправить комментарий