Олена Щербань мріє зробити Опішню ще й "столицею лялькарства" (Зіньківський район)
20.08.2012, 14:59
Селище Опішня – відоме в Україні, як «столиця гончарства», проте краєзнавець, історик, кандидат історичних наук Олена Щербань, хоче зробити з цього селища ще й "столицю лялькарства".
Чому? Чи є на це підстави? Про це та багато іншого - у розмові кореспондента Новин Полтавщини та майстрині.
Чому саме Опішня має стати столицею гончарства?
Опішня - феноменальне містечко, там є всі можливості для цього. Я вже зробила маленький крок - створила салон-студію «Лялина світлиця». У салоні я експоную вироби, запрошую лялькарок з усієї України. А в студії проводжу заняття, навчаю своїх учениць і навчаюся разом з ними.
Кого ви навчаєте, чи охоче беруться люди до такої справи? Адже це мистецтво було популярним колись давно, а нині - як до цього ставляться?
Ви абсолютно праві. У 19 ст. лялька-мотанка була в кожному домі. Так було і на початку 20 ст. А сьогодні охоче навчаються цьому виду мистецтва всі, особливо дівчата, але не цураються і хлопці. Хлопці також із задоволенням вимотують кожен елемент ляльки. Скажу так, немає такої людини, в якої не вийшла б лялька-мотанка.
З чого виробите ляльки, які матеріали використовуєте?
Перш за все, щоб зробити ляльку-мотанку потрібне бажання. Бажання є - це вже все, половина ляльки. Потім потрібні руки. Руки зараз у нас звикли працювати за комп`ютером. Тому рука не дуже звична тримати тканину, нитку. Є такі моменти в роботі, коли пальці потрібно напружувати, і ми постійно мотаємо, примушуємо пальці працювати.
Тобто, для дітей така робота корисна? Вона розвиває моторику рук?
Звичайно. Загально відомо всім, що працюють руки - працюють мізки. Є руки, є бажання, тканина, нитка - сідаєте і робите.
З будь-яких клаптиків? Можливо, є якісь давні традиційні правила виготовлення цих ляльок?
Справа в тім, що будь-яка тканина ще й не підійде. Я свою ляльку-мотанку виконую переважно з простих матеріалів - трикотажу, наприклад. Купую у Комсомольську дитячий трикотаж. Я хочу, щоб моя лялька була екологічною не тільки морально, а й "фізіологічно". Трикотаж м`який, теплий, бо моя лялька призначена для гри дітям і для прикраси інтер`єру. А він ще й яскравий. Крім того, ляльку можна виконувати з інших простих матеріалів, наприклад, полотна, але воно складне у роботі, грубе. Тому, коли людина приходить уперше, я пропоную м`який, піддатливий матеріал. Якби я хотіла пожартувати, то підсунула б дівчатам шовк чи шифон. Але це дійсно жарт, бо він слизький, нитка не триматиметься.
Як розвивається лялькарство на Полтавщині загалом?
Хочу сказати, що сучасне лялькарство в Полтавській області дуже розвинуте, але є маленька проблема. Мені дуже боляче бачити, як майстрині використовують у ляльці-мотанці елементи вишитих сорочок, рушників. Тому що ми, по-перше, не виготовляємо тих тканин і тих матеріалів, що раніше, не робимо таких вишивок, які вишивали наші бабусі. По-третє, до таких речей я ставлюся, як до музейних, як до святині. Тому я б дуже просила не використовувати вже вишиті елементи, бо вона мотана, проста.
Яка ж лялька Олени Щербань?
Лялька-мотанка Олени Щербань, хай це буде не скромно, дуже проста у виконанні, архаїчна, але мої учениці говорять, що ця простота складна. Бо, знову-таки говорю, що пальці не звикли, а мізки заважають.
Чи означають щось ляльки-мотанки?
Я так розумію, що ви маєте на увазі, що це оберіг. Так лялька-мотанка може бути оберегом. Але я вам так скажу, як людина сучасного століття - оберегом може бути будь-що, якщо ви в нього вірите. Тому не треба так довірливо ставитися до ляльки-мотанки.
Чи дорогі ваші ляльки, якщо їх купляти?
Ціна ляльки залежить від розміру та матеріалу. Бо я матеріал купую, використовую тільки новий. Можна зробити із уже використаного, але це не дуже гігієнічно. Краще я використаю нову матерію.
Для чого ваші ляльки? Ними граються діти?
Мої ляльки перш за все призначені для гри дітям і для прикраси інтер`єру. Чи граються ними діти, про це найкраще говорять екскурсії. Я з радістю приймаю екскурсії з дитячих садочків. Дітям подобається і всі обов`язково йдуть від мене з сувенірами. І, очевидно, вони ними граються.
Якісь особливі ляльки виготовляєте?
Я пропагую чисто творчу традицію котелевську, опішнянську, диканську. На Різдво обов`язково печуть ляльку, яку можна з`їсти. У мене є форма, яку я замовила у місцевого жителя по тій старій, яка була в його жінки в його бабусі. Рецепт тіста я теж беру архаїчний. По тій формі, по тому рецепту я виготовляю пряник.
Лялька, яку можна з`їсти - одна з фішок «Лялиної світлиці».
Дякую, творчих успіхів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий