понедельник, 19 марта 2012 г.

Запрошуємо на "зелений відпочинок" у "Лялину Світлицю", що в Опішні!!!! /Welcome to the "green holiday" in "Lyalin Svitlycia" in Opishnya

Агросадиба салон-студія "Лялина Світлиця" 
радо запрошує на відпочинок!!!  
Опішня – один з найперспективніших населених пунктів екологічно чистої Полтавщини для розвитку «зеленого» туризму. Розкішна природа, неповторні ландшафти, наявність значної кількості археологічних, архітектурних, пам’яток, культурних центрів, дають можливість для прокладення принадних екскурсійних маршрутів. Нині спостерігається підвищена зацікавленість регіоном.
В Опішні наявні природні цінності і ресурси навколишнього середовища – м’який клімат, гостинність місцевих жителів, місцева флора і фауна, річка Ворскла, землеробський характер сільсько-господарських робіт.
Опішня розташована на перехресті важливих автошляхів, що з’єднують Полтаву-Миргород, Полтаву-Гадяч. Від Києва до Опішні – 360 км.
Добре розвинений стан харчової бази – продуктові магазини, хлібні кіоски з місцевою продукцією, кафе («Куманець», «999», «Чумацький шлях»), харчування в приватному секторі.
Є система послуг – поштове відділення, філіали «Полтава-банку», «Приватбанку», банкомат «Райфазен-банк-авалю», бібліотека, автостанція, дві автозаправки, таксі.
Місцевий орган самоврядування – Опішнянська селищна рада – позитивно налаштована на розвиток зеленого туризму в селищі.
Є матеріальні ресурси культури. Саме Опішня – всесвітньовідомий центр етнічної самобутності українців. Всі знають Опішню як розвинений центр гончарства й скарбницю, де зберігаються шедеври цього промислу – Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, де можна долучитися до пізнання гончарного мистецтва українців та народів світу, доторкнутися до гончарської скарбниці України, відвідати 3 меморіальні музеї-садиби (садиба іграшкарки Олександри Селюченко, садиба філософа і колекціонера Леоніда Сморжа, садиба гончарської родини Пошивайлів).

Фрагмент надвірної експозиції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Функціонує Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні», в якій охоче приймають туристів і проводять цікаві екскурсії.
Функціонує Центр розвитку духовної культури, де постійно експонуються виставки кераміки.
Нині в Опішні розвивається необхідна для прийому туристів інфраструктура. Активно діє Опішнянський осередок Спілки сприяння сільському зеленому туризму України Міжнародний оздоровчо-туристичний комплекс Гостинний двір «Старий хутір» (директор – Олександр Кудинець) у структуру якого входить агросадиба «Лялина Світлиця».
Гостинний двір «Старий хутір»
Функціонує осередок традиційного українського лялькарства, зосередженого в салоні-студії «Лялина Світлиця» Олени-Олімпіади Щербань сприяє повноцінному ознайомленню туристів із цими важливими сферами народного мистецтва України. Очолювана лялькаркою Оленою Щербань «Лялина Світлиця» розвивається у напрямках:
Майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки
проведення майстер-класів із виготовлення ляльок-мотанок, через залучення кращих майстринь-лялькарок,
накопичення і архівації інформації про лялькарок України, а також експозиція їх творів,
реклами лялькарства і творчості лялькарок, у тому числі через ініціації і проведення всеукраїнських форумів.
Салон-студія «Лялина Світлиця» цікава не лише для майстрів із виготовлення тканинної ляльки-мотанки, відданих традиційному лялькарському мистецтву людей, але й для тих, хто хотів би цікаво із користю для загального інтелектуального розвитку провести час. Це перший і єдиний в Україні салон-студія стосовно лялькарства. Розташовано її в хаті, 1924 року побудови, в якому 19 грудня 2010 року й було відкрито салон-студію. Експозиція налічує понад 1000 експонатів, зібраних в різних куточках України. Є кілька інсталяцій. Вже існує прикмета: хто змотає в Лялиній світлиці ляльку-мотанку, через рік в родині з’явиться малюк. Пригощають трав’яним чаєм із трав, дбайливо зібраних на семи опішнянських пагорбів. Є можливість навчитися виготовляти ляльку-мотанку.
Майстер-клас у «Лялиній Світлиці»
У Опішні вже сьогодні функціонують:
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному;
Фрагмент надвірної експозиції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Розвинене гончарство:
приватний музей гончарської родини Івана та Валентини Лобойченків (пропонує ознайомитися з унікальною збіркою опішнянської кераміки, найдавніші експонати якої датовано кінцем ХІХ століття, придбати традиційну опішнянську іграшку та сувеніри);
За гончарним кругом – Іван Лобойченко
гончарна майстерня відомого опішнянського гончаря Миколи Варвинського (пропонує побачити і відчути примхливість і піддатливість опішнянської гончарної глини, насолодитися віртуозністю роботи Майстра за гончарним кругом, придбати унікальні авторські вироби);
Глиняні миски опішнянського гончаря Миколи Варвинського
гончарна майстерня Заслуженого Майстра народної творчості України, відомої опішнянської іграшкарки Ганни Діденко (пропонує познайомитися з надзвичайно талановитою Майстринею, неймовірний асортимент традиційних глиняних іграшок-свистунців найрізноманітніших форм, а також незвичайний майстер-клас);
Заслужений майстер народної творчості України, відома опішнянська іграшкарка Ганна Діденко
гончарна майстерня відомого опішнянського гончаря Олександра Шкурпели, що нині працює разом із сином Анатолієм.
Олександр Шкурпела
Працює магазин глиняних виробів «Опішнянська кераміка» та ринок.
Магазин «Опішнянська кераміка»

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці 1887 року забудови.











У Опішні відрили підземелля – цікава пам’ятка доби пізнього середньовіччя (кінець ХVII – ХVII століття). Подібні споруди містилися під багатьма населеними пунктами Гетьманщини. Але нині більшість з них зруйновано. Екскурсанти зможуть відвідати один з найбільших збережених фрагментів – довжиною близько 60 м. Ширина тунелів 2-3 м. Висота – близько 1,8 м. Призначення подібних споруд досі лишається загадковим.
Опішнянське підземелля
Є Лихопоєва криниця з цілющими властивостями води.
Доступними об’єктами є туристичні стежки (велосипедні, кінні, пішохідні).
Є річка Ворскла, по якій уже є розроблений і апробований іншими тур фірмами, зокрема з міста Полтава та смт Диканька, катамаранний маршрут.
У Опішні на території колишнього всесвітньо відомого опішнянського мегапідприємства із виготовлення художньої кераміки з понад дев’яностолітньою історією, найбільшого керамічного заводу СРСР «Художній керамік», нині функціонує приватне підприємство «Гончарний круг». Невеликий, але дружній колектив виготовляє широкий асортимент гончарної продукції із екологічно чистої місцевої сировини. Це переважно посуд утилітарного призначення: миски, глечики, макітри, горщики, куманці, барильця, тикви, кухлі, супники, ковбасниці, тарелі – і все це з дотриманням традиційної технології виготовлення, на основі класичних канонів формотворення і стилістичних особливостей декорування пишним рослинним орнаментом, притаманних виключно славнозвісній опішнянській кераміці. Як і в старі добрі часи колишньої слави опішнянського заводу «Художній керамік», талановиті руки майстрів сучасного його спадкоємця, творять посуд вручну на гончарних кругах, вкладаючи в свої вироби високий рівень професіоналізму. Опішнянський глиняний посуд Ви з упевненістю можете використовувати для варіння, тушкування, запікання, розігрівання-заморожування, а також для зберігання, транспортування, подачі до столу харчових продуктів, готових страв і напоїв. Сервірований опішнянським глиняним посудом стіл приємно вразить Ваших гостей автентичністю, а використаний для прикраси інтер’єру радуватиме око щодень. А якщо Ви на власні очі хотіли б ознайомитися з технологічним процесом виготовлення глиняних виробів на підприємстві «Гончарний круг», побродити на величезній території «Художнього кераміка» і виробничим цехам, ознайомитися з колишнім центром гончарного виробництва – радо запрошуємо на екскурсію.
вироби опішнянського підприємства «Гончарний круг»
Істрична довідка: заво́д «Худо́жній кера́мік» – підприємство легкої промисловості Радянського Союзу, згодом України, що діяло в смт. Опішні у 1960–2002 роках. У 1929 р. за ініціативою кустарів Опішні та навколишніх сіл загальною кількістю близько 200 чоловік створюється кооперативно-промислова артіль «Художній керамік». У грудні 1960 р. артіль було реорганізовано у завод «Художній керамік», підпорядкований Міністерству легкої промисловості УРСР. На початку 1962 р. за наказом № 54 Управління художніх промислів, Опішнянський промкомбінат було об'єднано з заводом. Новостворене підприємство мало назву „Опішнянський завод художніх виробів «Художній керамік». На початку 1970-х рр. на «Художньому кераміку» працювало близько 330 осіб. Вироби майстрів заводу, та користувалися попитом за кордоном: у 1967 р. підприємство експортувало свої вироби у Канаду, Данію, Бельгію, НДР, Італію, Румунію, Японію, Угорщину). 1969 р. за ініціативою головного художника підприємства Петра Ганжі було проведено першу виставку опішнянських гончарних виборів. Свої роботи представили 12 майстрів. Виставка експонувалася спочатку у Полтаві, потім у Харкові. Результатом виставки стало прийняття до Спілки художників України у 1970 р. сімох робітників заводу, серед них — Пошивайло Гаврило, Олександра Селюченко. На Всесоюзній виставці самодіяльного та народного декоративно-прикладного мистецтва у 1970 р. в Москві працівники заводу отримали всі медалі: золота – дісталась М. Пошивайлу, срібна – І. Білику, бронзова – В. Нікітченку. 1970 р. на заводі запрацювала художньо-експериментальна лабораторія, де творчі майстри працювали над вдосконаленням форм та розпису кераміки. Двом творчим майстрам лабораторії – Івану Білику та Олександрі Селюченко — було присвоєно звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР». З 1979 р. по 1984 тривала реконструкція заводу. У дію ввели 6400 м² виробничих площ, оснащених вітчизняним та імпортним обладнанням. Змінилася структура підприємства. Завод поділявся на: цех розмолу матеріалів, цех сирцю, цех формування виробів на шпиндельних верстатах, цех відливки у гіпсових формах, цех випалу керамічних виробів, допоміжні служби, творчо-експериментальну лабораторію 1986 р. при заводі було відкрито філіал Решетилівського художньо-промислового технічного училища (ХПТУ-28), яке готувало гончарів-формувальників, малювальниць, ліпщиків. 10 березня 1986 р. адміністрація надала приміщення для новоствореного Музею гончарства в Опішні. Криза. Починаючи з кінця 1980-х – початку 1990-х рр. завод охоплює загальна криза, пов'язана зі зміною суспільно-політичної структури суспільства та переходом на ринкову систему господарювання. У таких умовах адміністрація підприємства 3 листопада 1995 видала наказ «Про зупинку виробництва». Тимчасове часткове відновлення роботи підприємства почалося з 1996 року. Для випалу керамічних виробів було реставроване старе дров'яне горно. У 1998 р. «Художній керамік» випустив готової продукції на суму 210700 грн. у 1999 р. – 192400 грн, а в 2000 – 250600 грн. Проте, навесні 2002 р. збанкрутіле підприємство повністю припинило своє існування.
Поряд (на відстані 20 км) від Опішні розташовано Більське городище – найбільшу пам’ятку початку доби заліза (VIIIII ст. до н.е.) Європи. Є можливість оглянути Західне і Східне укріплення, зійти на вали.
Вал Більського городища
По дорозі до Більського городища – відвідини джерела на Барвінковій горі (є гіпотези, що перша згадка про нього датується 1399 роком); огляд грандіозного майдану Розрита могила. Одні учені вважають, що він виник на початку ХVII століття внаслідок розкопування для видобування селітри великого кургану. Інші, зокрема доктор історичних наук Борис Шрамко, – що це величезне скіфське святилище. По дорозі можливе відвідання Троїцької церкви м. Котельва (1812) – зразка культової архітектури доби класицизму.
Поряд (10 км у напрямку Полтави) – село Великі Будища, де є єдиний в Україні Музей весілля.
Поряд (16 км у напрямку Полтави) – всесвітньовідома Диканька, прославлена Миколою Гоголем, Олександром Пушкіним та іншими відомими діячами науки, культури, політики.
ВИСНОВОК: нинішні ринки збуту туристичного продукту уявляються просторими і досить перспективними, переважно за рахунок того, що Опішня вже є відомим брендом. Нинішній ринок збуту локалізований туристами, бажаючими побувати в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному. Їх величина досить пристойна, може бути і понад 1000 осіб у літній сезон. Їх запити включають також не лише огляд гончарного осередку, але ще й якоїсь місцевої колористики окрім гончарної. Агросадиба «Лялина Світлиця» розташована у вигідному місці, по дорозі до Музею. Клієнти якого можуть бачити можливість відвідання агросадиби на привабливих бігбордах, які заплановано виготовити і поставити влітку 2012 року.

Комментариев нет:

Отправить комментарий