Вечорниці в ЛЯЛИНІЙ СВІТЛИЦІ / Vechornytsi in the upper room Lyalin

Лялина Світлиця готується до Андріїівських вечорниць: ЗАПРОШУЄМО приєднатися: 066 18 45 061 

"На Андрія - конопельки сію, 

спідницею волочу - заміж хочу!"

Сільський зелений туризм Полтавщини / Rural Green Tourism in Poltava

В умовах сьогодення особливо актуальними видаються пропаганда та реклама своїх, регіональних особливостей традиційної культури. Оскільки моя ЕкоАгросадиба салон-студія «Лялина Світлиця», що в Опішні, окрім послуг гостинності, виконує функцію першого в Україні живого (всі експонати знаходять у відкритому доступі) музею ляльки-мотанки та українських старожитностей. Враховуючи також сферу моїх професійних наукових зацікавлень (українська традиційна культура та побут), ми разом із партнером і колегою Олександром Куденцем (власник садиби «Старий Хутір») обрали пріоритетним ЕТНОнапрямок розвитку опішнянського сільського зеленого туризму. Тому вся наша діяльність спрямована на: 

дослідження та виявлення (ми проводимо АвтоВелоКонеПіші польові етнографічні експедиції),

вивчення (беремо участь у наукових конференціях, готуємо радіо та телепередачі, співпрацюємо з науковими установами Полтави, Харкова, Сум, Києва),

реанімацію та відродження (реставруємо та відновлюємо старі зразки ткацтва, вишивки, деревообробництва, гончарства, ковальства, технологію та рецептуру приготування народних страв та напоїв),

а також широку популяризацію українських традицій та обрядів, зокрема полтавських (організовуємо календарні свята (Івана Купала, Різдво, Новий Рік, вечорниці, дівочі посиденьки), обрядові – ЕТНОвесілля, пострижини). Проводимо широкий спектр майстер-класів на ЕТНОоснові, по-місцевому, значить: тканинна лялька-мотанка, мотузяний коник, різдвяний дідух, різдвяні пряники, прикраси на весільний коровай, ліплення з глини, гончарювання на гончарному крузі, писанкарство, лозоплетіння, вишивка, плануємо запустити проект «народне ткацтво», а також маємо авторські екскурсійні програми, розроблені і марковані веломаршрути.

Останні два роки в серпні, на базі наших садиб ми проводимо Етно гастрономічний Фест-Квест «Борщик у глиняному горщику». Основною метою якого є: вивчення традицій, правил та технології приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація і реанімація культурних традицій Полтавського регіону. Наші Фестивалі популяризують насамперед ПОЛТАВЩИНУ як осередок народної гастрономії та органічної їжі і мають на меті зробити полтавський край осердям гастрономічного туризму та повернути традицію спільного гуляння – толоки. Візитівкою української народної кухні без перебільшення можна назвати червоний, затовчений сальцем пахучий БОРЩ. А якщо пригадати борщик бабусин – щойно з печі, з глиняного горщика… Правдиво відтворити атмосферу минулих епох можна в сільських зелених садибах етнічної стилістики. Отож ми й використовуємо наявну базу.

Є дуже важлива родзинка чи то «фішка» наших Фестивалів – ми маємо ІДЕЮ, яку неухильно впроваджуємо і впроваджуватимемо впродовж наступних подібних заходів. Окрім того, що під час заходу готуються смачні і надзвичайно поживні, унікальні своєю рецептурою БОРЩІ, які готували бабусі наших бабусь, для яких використовують лише органічні, місцевого виробництва, продукти. А також пропонуються на вибір туристу такі прості, на перший погляд, популярні в давнину страви як БОРЩ, КАША КАЧАНА, ГАЛУШКИ, ВАРЕНИКИ, ГРЕЧАНИКИ, ШУЛИКИ, але які приховують в собі ТРАДИЦІЮ та КУЛЬТУРУ предків наших. Лунає народна пісня у виконанні місцевих фольклорних ансамблів народної пісні «Криниченька» (Опішня), «Надвечір’я» (Велика Павлівка), «Берегиня» (Бобрівник), «Покрівщанські молодички» (Покрівськ), «Калина» (Проценки), «Калина» (Тарасівка).

Організовуються майстер-класи, міні ярмарок з місцевих майстрів, проводяться обряди (зокрема в 2015 році проводили обряд «розчісування Спасової бороди»). Основною ІДЕЄЮ залишається привернення уваги до необхідності розвитку сільського зеленого туризму в нашому регіоні на науковій ЕТНОоснові.

Весілля по-українськи / Wedding in Ukrainian

ЕТНОвесілля в ЛЯЛИНІЙ СВІТЛИЦІ 

«Дідух – до хати, біда – з хати!»

 Солом’яний Дідух – автентичний український символ Різдва, яке пахне Хлібом.  За народною українською традицією, 6 січня з першою різдвяною зіркою наші пращури заносили до хати святковий сніп – Дідуха зі словами «Дідух – до хати, біда – з хати». Наші предки вірили і знали, що зі снопом до оселі приходять затишок, святковий настрій, добробут, мир і злагода.

З біблійних переказів відомо, що Ісус Христос народився у холодній стайні. Йосип знайшов у стіні шпарину і затулив її солом’яним снопом, від того стало тепліше. Відтоді й існує звичай на Різдво застеляти підлогу в хаті сіном і ставити на чільному місці в кутку Дідуха, якого ще називали  «дідом», «колядою», «колядником», «снопом-раєм». Зі старослов’янської слово «дідух» перекладається як «дух предків» і символізує також Діда – родоначальника сім’ї. Дідух – місце перебування духів, дідів-прадідів і покровителів будинку, символ святого відродження усього живого. Також Дідух є пожертвою кращого снопа силам природи.

Авто-експедиція «Полтавський борщик з глиняного горщика» 2014 / Auto - forwarding "Poltava borschyk the clay pot " in 2014

Авто-експедиція «Полтавський борщик з глиняного горщика»

Полтавщина – душа України. Впродовж кількох століть на цій території сформувалися своєрідні народні традиції. Зокрема, кулінарні. Полтавський борщ, галушки та вареники знають і готують не лише в Україні, але й далеко за її межами.

Нам неодноразово приходилося чути, що борщ, приготований у печі в горщику набагато смачніший, ніж зварений у сучасних умовах. Тому деякі етноспрямовані туристично-ресторанні комплекси (наприклад, «Старий Хутір» в Опішні) призвичаїлися готувати борщ у печі. Але знаємо, що існує багато напівзабутих рецептів і хитрощів, які поступово відмирають разом людьми старшого покоління. Вважаємо, що нині, поки ще не пізно, конче необхідно дослідити традиції приготування борщу за старовинною рецептурою, популяризувати найкращі рецепти і цим самим підвищувати туристичну привабливість Полтавщини, сприяти розвитку кулінарного туризму. Для цього варто провести авто-експедицію по всіх районах нашої області, опитати старожилів про давню кулінарію, відібрати представника-кухаря від кожного району, провести між ними змагання. Всі ці заходи широко висвітлити у засобах масової інформації та науковій літературі.

Мета: вивчення традицій, правил приготування, рецептури, регіональних особливостей борщотворення, популяризація і реанімація кулінарних традицій Полтавського регіону.

Етапи:

1. Проведення розвідки та складання маршруту – 12-13 жовтня 2013 р.

2. Опитування старожилів населених пунктів, включених до маршруту; запис рецептури страв  традиційної полтавської кухні – 19-20, 26-27 жовтня, 2-3, 9-10, 16-17 листопада 2013 р.

3. Відбір учасників для обласного конкурсу (не менше 20) – січень-березень 2014 року.

4. Підбір посуду, інвентарю, упорядкування території «Старого хутора» - березень-травень 2014 року.

5. Проведення обласного конкурсу «Полтавський борщик із глиняного горщика» - серпень 2014 року.

Майстер-класи 2012 / Workshops 2012

Майстер-класи 2012 в Опішні або впізнай себе

Василь Кричевський - почесний гість Лялиної Світлиці /Basil Krichevsky - special guest Lyalin Afters

Почесний гість салону-студії Лялина Світлиця 

Василь Кричевський 
Надзвичайно приємно приймати в себе в Світлиці таких поважних гостей. Василь Кричевський з цікавістю розглядав експонати в Лялиній Світлиці, хвалив ідею.

Запоріжжя-Харків: як ми пряники пекли в Опішному / Zaporozhyа-Kharkov: we baked cakes

Творчий тандем Запоріжжя еnd Харків

Нещодавно мені пощастило зустрітися з гостями Опішного із Запоріжжя та Харкова з якими ми разом пряників напекли. Мені сподобався непідробний інтерес гостей до опішнянських традицій, а також їх активність.